На стрімкій горі лежав тяжко хорий чоловік заосмотрений св. Тайнами, очікував смерти. Надходила послідна ніч. Просив людей, що були при нім, щоби ще раз прикликали священника, який поблагословив би його на дорогу до вічности. Священник прийшов. Було се зимовою порою. Дорога тяжка, місцями сніг, місцями ожеледь. Коли хорий скінчив життя, священник сам вертав до села, яке розложилося в долині. Не судилося дійти до дому. Над пропастю поковзнулась йому нога, не вдержався на вузькій дорозі, упав в безодню. Над ранком знайшли його люди цілком розторощеного. Священник був чоловіком дуже побожним, ревним